Херсон, письменники, творчість

Херсон у житті відомих і визначних діячів літератури

Херсон як новозасноване місто, як нова геоландшафтна реальність наприкінці XVIII цікавив і приваблював багатьох непересічних осіб, які прагнули пізнавати, відкривати, надихатися новими враженнями й мандрівними проектами. Під час роботи над темою “Херсон у житті непересічних особистостей” часто поставало питання: хто був серед перших літераторів, які побували у новому південному місті?
Цілком імовірно, що першою або принаймні однією з перших яскравих постатей, що вона відвідала Херсон, був академік Василь Зуєв, який побував у Херсоні через три роки після заснування міста, у жовтні 1781 року. Внаслідок було написано “Путешественные записки Василия Зуева от С.-Петербурга до Херсона в 1781 и 1782 году”, що побачили світ у Петербурзі 1787 року.
У 80-х роках XVIII ст. до Херсона заїжджав російський поет Іван Хемніцер.
1799 року в Херсоні перебував академік Павло Сумароков, який свої мандри, а з ними й відвідини нашого міста відбив у книзі “Путешествие по всему Крыму и Бессарабии в 1799 г.”
1801 року в Херсоні побував перекладач, один з перших російських бібліографів, поет і публіцист Василь Анастасевич. Свої враження від мандрів Україною на початку ХІХ ст. Василь Анастасевич відбив у щоденнику, що складається з двох частин – “Записки из города Полоцка” і “Записки из Херсона в Крым и назад”.
З 1803 року соціокультурний статус Херсона підвищується: він стає адміністративним центром новоутвореної Херсонської губернії, до якої входять українські й молдовські землі, відіграє більш вагому роль у житті південного регіону. Традиція проїжджати, гостити, відвідувати місто розвивається й збагачується все новими й новими іменами.
1818 року в Херсоні перебував відомий учасник війни 1812 року, поет Денис Давидов, який заснував ланкастерську школу для солдатських дітей
1820 року в Херсоні проїздом був Олександр Пушкін на початку періоду, який увійшов в історію літератури як “південне заслання” поета.
Улітку 1846 року в Херсоні побували критик і громадський діяч Віссаріон Бєлінський та актор Михайло Щєпкін. Бєлінський написав низку листів з Херсона, у яких передав свої враження від відвідування міста, яке справило на нього непривабливе враження. Загалом подорож запам’яталася йому краєвидом “степей Новороссии, обоженных солнцем, пыльных и голых”, і численними побутовими незручностями.
Восени 1854 року під час Кримської воєнної кампанії на херсонській землі перебував Лев Толстой.
Наприкінці 50-х – на початку 60-х років ХІХ ст. Херсонщину відвідав Олександр Афанасьєв-Чужбинський – журналіст, поет, прозаїк, мовознавець, етнограф й історик. На початку 60-х років він підготував книжку “Поездка в Южную Россию”, дві частини якої вийшли друком у Петербурзі протягом 1861 – 1863 років.
У другій половині ХІХ ст. у губернському Херсоні посилюються українські течії, поступово поширюється інтерес до української етнографії, мови, фольклору. З’являються речники національної культури, національно зорієнтованої свідомості. Серед них виділяються письменники Дмитро Маркович, Феофан Василевський, Дніпрова Чайка, Борис Грінченко.
1887 року на херсонській землі перебував російський письменник Гліб Успенський.
У серпні-вересні 1891 року в Херсоні й на Херсонщині перебував Максим Горький, який відбив свої враження у низці прозових і драматичних творах.
Чи не першим серед відомих письменників, який обрав Херсон для свого постійного проживання, став Микола Чернявський, який з 1903 року мешкав у нашому місті.
На початку вересня 1903 року в Херсоні гостював Михайло Коцюбинський, який приїхав на запросини Миколи Чернявського. Коцюбинський знайомився з містом, є свідчення, що тут він працював над літературними творами. Про перебування М.Коцюбинського у Херсоні, про самого прозаїка розповідається у мемуарній книжці-нарисі М.Чернявського “Червона лілея”.
1912 року на початку своєї поетичної діяльності на Херсонщині перебував Володимир Маяковський.
На межі 10-х – 20-х років ХХ століття у Херсоні неодноразово бував визначний український драматург Микола Куліш.