Голобородько Ярослав Юрійович (нар. 27.09.1961, м. Херсон) – вчений-філолог і письменник; літературознавець, педагог, літературний критик, таврієзнавець. Доктор філологічних наук (1997), професор (2001), академік Академії педагогічних та соціальних наук (1998), член Асоціації українських письменників (2000).
Закінчив Херсонський державний педагогічний інститут (1982). Працював учителем середніх школах с. Березова Лука Полтавської та с. Олександрівка Херсонської областей (1982 – 1988). Закінчив аспірантуру при Київському державному педагогічному інституті іноземних мов (1990). У 1990 захистив кандидатську дисертацію. З 1989 викладав у Херсонському державному педагогічному інституті (нині – Херсонський державний університет), у якому пройшов шлях від викладача до професора.
З 1997 завідує кафедрою українознавства Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів (м. Херсон). Завідувач кафедри українознавства Херсонського педуніверситету (1998 – 2000), завідувач кафедри української літератури Херсонського педуніверситету (2000 – 2002).
Автор понад 200 наукових, навчально-методичних та літературно-критичних праць. Сфера наукових інтересів – українська драматургія, театр і література другої половини ХIХ – ХХ століть, діалог літератур і художніх культур, теоретичні й практичні проблеми сучасної педагогіки. Фундатор наукового напрямку і концепції “таврієзнавство”, у якому обґрунтував важливість дослідження Таврійського регіону в контексті духовно-історичних процесів України, Європи, світу.
Активно друкується у всеукраїнських та регіональних виданнях. Серед них – літературно-мистецькі часописи “Вітчизна”, “Київ”, “Сучасність”, “Кур’єр Кривбасу”, журнал “Вісник Національної Академії наук України”, науковий часопис “Слово і час”, газети “Літературна Україна”, “Урядовий кур’єр”, “Голос України”, тижневики “Освіта”, “Учитель”, науково-методичні журнали “Дивослово”, “Українська література в загальноосвітній школі”, “Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах”, “Українська мова і література в школі”, “Рідна школа”, альманахи “Степ”, “Константи”, наукові видання “Південний архів: Філологічні науки”, “Південний архів: Історичні науки”, “Збірник наукових праць: Педагогічні науки”, де публікує розвідки з різних аспектів таврієзнавства.
Видавав збірку наукових праць “Філологічний аналіз: Теорія, методика, практика” (1992 – 1996), де друкувалися молоді й провідні вчені України.
Співавтор і ведучий циклу телевізійних передач “Літературна скарбниця Таврійського краю” (існує з 1992), у якому досліджується творчість визначних, непересічних письменників Таврії, відкриваються невідомі сторінки таврійського літературного руху, а також аналізується діяльність митців різних національних культур, пов’язаних з Таврією. Співавтор мистецьких відеофільмів “Куліш і Таврія”, “Куліш і Україна” (обидва – 1997), у яких розповідається про життя й творчість українського драматурга світового масштабу Миколу Куліша.
Основні індивідуальні наукові та навчально-методичні праці: монографії “Художньо-естетична цивілізація Миколи Куліша” (1997), “Полюси інтелектуальної Таврії” (2000), навчально-методичний посібник “Літературний процес Таврійського краю” (2000), підручник “Художні постаті Таврії: Література рідного краю” (2000), навчальний посібник “Хронологія слова: Письменники українського півдня” (2001), підручник-хрестоматія “Світ таврійських письменників: Імена, долі, твори” (2001), хрестоматійний збірник “Українська література: Микола Куліш” (2001), монографія “Письменники і Херсон”, які активно використовуються у загальноосвітніх та вищих навчальних закладах регіону, України.
Його дослідницька творчість, наукові та навчально-методичні роботи неодноразово висвітлювалися й позитивно оцінювалася у регіональній та всеукраїнській пресі. Основні відгуки та рецензії на його діяльність, праці, публікації про нього:
Новий термін – таврієзнавство // Голос України. – 1999. – 8 червня; Параскевич П.К. Таврія – таврієзнавство – тавріада // Новий день. – 2001. – № 13; він же: Нове дослідження про Миколу Куліша // Сторінки літературної Херсонщини. – Випуск другий. – Херсон, 2001. – С.41 – 45; Нечипуренко М. “Колесо історії” для Таврії: На півдні України розвивається новий науковий напрям – таврієзнавство // Україна молода. – 2001. – 15 травня; Таврієзнавство: початок – у Давньому світі // Урядовий кур’єр. – 2001. – 20 жовтня; Голобородько Я.Ю. // Імена України: Біографічний щорічник. – К., 2001. – С.124 – 125; Голобородько Я. Полюси інтелектуальної Таврії; Художні постаті Херсонщини... // Сучасність. – № 4. – 2002. – С. 154. Новиков А. Письменники українського півдня // Дивослово. – 2002. – № 5. – С. 63 – 64; він же: Таврієзнавство Ярослава Голобородька // Новий день. – 2002. – 15 серпня; він же: Письменники українського півдня // Слобожанщина: Літературно-художній, суспільно-політичний та теоретико-методологічний журнал. – № 22. – 2002. – С. 145 – 150. Голобородько Я.Ю. // Кто есть кто в Херсоне: Биографический справочник. – Херсон, 2002. – С. 60 – 61.
Нагороджений Почесною грамотою Міністерства освіти України (1998).
Закінчив Херсонський державний педагогічний інститут (1982). Працював учителем середніх школах с. Березова Лука Полтавської та с. Олександрівка Херсонської областей (1982 – 1988). Закінчив аспірантуру при Київському державному педагогічному інституті іноземних мов (1990). У 1990 захистив кандидатську дисертацію. З 1989 викладав у Херсонському державному педагогічному інституті (нині – Херсонський державний університет), у якому пройшов шлях від викладача до професора.
З 1997 завідує кафедрою українознавства Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів (м. Херсон). Завідувач кафедри українознавства Херсонського педуніверситету (1998 – 2000), завідувач кафедри української літератури Херсонського педуніверситету (2000 – 2002).
Автор понад 200 наукових, навчально-методичних та літературно-критичних праць. Сфера наукових інтересів – українська драматургія, театр і література другої половини ХIХ – ХХ століть, діалог літератур і художніх культур, теоретичні й практичні проблеми сучасної педагогіки. Фундатор наукового напрямку і концепції “таврієзнавство”, у якому обґрунтував важливість дослідження Таврійського регіону в контексті духовно-історичних процесів України, Європи, світу.
Активно друкується у всеукраїнських та регіональних виданнях. Серед них – літературно-мистецькі часописи “Вітчизна”, “Київ”, “Сучасність”, “Кур’єр Кривбасу”, журнал “Вісник Національної Академії наук України”, науковий часопис “Слово і час”, газети “Літературна Україна”, “Урядовий кур’єр”, “Голос України”, тижневики “Освіта”, “Учитель”, науково-методичні журнали “Дивослово”, “Українська література в загальноосвітній школі”, “Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах”, “Українська мова і література в школі”, “Рідна школа”, альманахи “Степ”, “Константи”, наукові видання “Південний архів: Філологічні науки”, “Південний архів: Історичні науки”, “Збірник наукових праць: Педагогічні науки”, де публікує розвідки з різних аспектів таврієзнавства.
Видавав збірку наукових праць “Філологічний аналіз: Теорія, методика, практика” (1992 – 1996), де друкувалися молоді й провідні вчені України.
Співавтор і ведучий циклу телевізійних передач “Літературна скарбниця Таврійського краю” (існує з 1992), у якому досліджується творчість визначних, непересічних письменників Таврії, відкриваються невідомі сторінки таврійського літературного руху, а також аналізується діяльність митців різних національних культур, пов’язаних з Таврією. Співавтор мистецьких відеофільмів “Куліш і Таврія”, “Куліш і Україна” (обидва – 1997), у яких розповідається про життя й творчість українського драматурга світового масштабу Миколу Куліша.
Основні індивідуальні наукові та навчально-методичні праці: монографії “Художньо-естетична цивілізація Миколи Куліша” (1997), “Полюси інтелектуальної Таврії” (2000), навчально-методичний посібник “Літературний процес Таврійського краю” (2000), підручник “Художні постаті Таврії: Література рідного краю” (2000), навчальний посібник “Хронологія слова: Письменники українського півдня” (2001), підручник-хрестоматія “Світ таврійських письменників: Імена, долі, твори” (2001), хрестоматійний збірник “Українська література: Микола Куліш” (2001), монографія “Письменники і Херсон”, які активно використовуються у загальноосвітніх та вищих навчальних закладах регіону, України.
Його дослідницька творчість, наукові та навчально-методичні роботи неодноразово висвітлювалися й позитивно оцінювалася у регіональній та всеукраїнській пресі. Основні відгуки та рецензії на його діяльність, праці, публікації про нього:
Новий термін – таврієзнавство // Голос України. – 1999. – 8 червня; Параскевич П.К. Таврія – таврієзнавство – тавріада // Новий день. – 2001. – № 13; він же: Нове дослідження про Миколу Куліша // Сторінки літературної Херсонщини. – Випуск другий. – Херсон, 2001. – С.41 – 45; Нечипуренко М. “Колесо історії” для Таврії: На півдні України розвивається новий науковий напрям – таврієзнавство // Україна молода. – 2001. – 15 травня; Таврієзнавство: початок – у Давньому світі // Урядовий кур’єр. – 2001. – 20 жовтня; Голобородько Я.Ю. // Імена України: Біографічний щорічник. – К., 2001. – С.124 – 125; Голобородько Я. Полюси інтелектуальної Таврії; Художні постаті Херсонщини... // Сучасність. – № 4. – 2002. – С. 154. Новиков А. Письменники українського півдня // Дивослово. – 2002. – № 5. – С. 63 – 64; він же: Таврієзнавство Ярослава Голобородька // Новий день. – 2002. – 15 серпня; він же: Письменники українського півдня // Слобожанщина: Літературно-художній, суспільно-політичний та теоретико-методологічний журнал. – № 22. – 2002. – С. 145 – 150. Голобородько Я.Ю. // Кто есть кто в Херсоне: Биографический справочник. – Херсон, 2002. – С. 60 – 61.
Нагороджений Почесною грамотою Міністерства освіти України (1998).