Херсон

В снах доволі налітавшись,
                            місто гасить чари ночі
І на березі крутому
                            умивається Дніпром.
Верболози наслухають,
                            як тролейбуси шурхочуть,
На околиці тополі
                            б'ють світанкові чолом.
Гусне шум над Кошовою,
                            пахне фарбою й металом,
В небо зводиться робота
                            корпусами кораблів,
І троянди-новосели
                            розбрелись новим кварталом,
Де вдихаєш, наче в полі,
                            теплі пахощі степів.
Миє марево асфальти.
                            Десь кують зозулі в плавнях.
Нерухоміє на рейді
                            океанський теплохід.
І, жорстоких бито в свідки,
                            в лабіринті вулиць давніх
Возвеличенні Яновським
                            ронять липи теплий світ.

top^^