Єдине місто

Коли у затишні двори
Вдивляється весняний ранок,
Виходить дівчина на ґанок -
Як згадка юної пори.

І в час вечірньої імли,
Коли чаклує в парках осінь,
Мене в минуле переносять
Фортеці брами та вали.

Спочатку Олександер-шанц,
Коня троянського підкова...
А потім - геній Ушакова,
Суворова сприятний шанс.

І князь Потьомкін тут бував,
І надпис свідчить і понині,
Що, як здалося Катерині,
Він рід людський урятував.

Ще - губернаторські доми,
Гербів імперських хижі крила,
І Джона Говарда могила
З часів холери та чуми.

Тут степ обаполи Дніпра,
І рясно зеленіють плавні.
І України діти славні
Ідуть у світ задля добра.

Попри поразки між звитяг -
Над містом зоряна корона.
І запашних акацій грона -
Сама романтика життя.

Все зле - натішиться й мине,
Як хуртовина або злива.
І розділити неможливо
Родинне місто і мене.

Роки проходять, наче сон,
В якому і хула, і слава...
Живе задумливий і жвавий,
І неповторний мій Херсон.

червень 2003

top^^