Херсонщина (З віршованого роману «Степ»)
Батьківщина і спомином кличе, Й новим цвітом співає мені. Не пізнав я Херсона обличчя, Коли вперше там був по війні. Пригадалися в милім Херсоні Дні тривожні і ночі безсонні, І братів дорогі голоси. Краю мій степової краси! Та вже чую твій гомін недальній, Мій Херсоне індустріальний, Миколаєва друг — побратим! І консервні ростуть комбінати, І машини — щоб сіяти й жати, Й кораблі під причалом крутим... Допишу я рядочки останні, Бо завершенням славиться день, А твоє величаве світання Прийде знов не в останню з пісень. Я не можу у пісні забути Нові клуби твої, інститути Й панораму широку Дніпра. Ти увесь — розквітання пора! Ти в перегуку міст України Маєш голос дзвінкий і відмінний — Гомін моря й широких степів! У твоїм виростанні, Херсоне, Щедрих весен буяння червоне, Гімн труда і синів твоїх спів.
top^^
|