Херсонщина
(З віршованого роману «Степ»)

Батьківщина і спомином кличе,
Й новим цвітом співає мені.
Не пізнав я Херсона обличчя,
Коли вперше там був по війні.
Пригадалися в милім Херсоні
Дні тривожні і ночі безсонні,
І братів дорогі голоси.
Краю мій степової краси!
Та вже чую твій гомін недальній,
Мій Херсоне індустріальний,
Миколаєва друг — побратим!
І консервні ростуть комбінати,
І машини — щоб сіяти й жати,
Й кораблі під причалом крутим...
Допишу я рядочки останні,
Бо завершенням славиться день,
А твоє величаве світання
Прийде знов не в останню з пісень.
Я не можу у пісні забути
Нові клуби твої, інститути
Й панораму широку Дніпра.
Ти увесь — розквітання пора!
Ти в перегуку міст України
Маєш голос дзвінкий і відмінний —
Гомін моря й широких степів!
У твоїм виростанні, Херсоне,
Щедрих весен буяння червоне,
Гімн труда і синів твоїх спів.

top^^